• Ви знаходитесь тут:

• Ліцей №2 Бережани
• Психолого-педагогічна служба
• Батькам
• Чи готова дитина до школи?

Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті дитини, адже, життя дитини зазнає значних змін, відбуваэться перехід від ігрової діяльності до навчальної.

Розглянемо загальні ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ і сфери, на які варто звернути увагу.

Фізіологічна готовністьозначає достатній рівень розвитку психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) й анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму, стан здоров'я (фізіологічна зрілість). Важливою складовою даної компоненти є соматичне і психічне здоров'я дитини, сформованість навичок здорового способу життя.

Чим міцнішим і фізично розвиненішим є малюк, тим простіше йому адаптуватись до нових умов, справлятись з навантаженням, встигати за потоком шкільних справ. В дитини мають бути розвинені навички самообслуговування: дитина повинна могти самостійно роздягнутись – одягнутись, взутись (уроки фізкультури, походи в туалет), відкривати – закривати портфель і всі його відділення, вона повинна вміти сама умитися, скласти свої речі, набрати води з крану. Також, важливо щоб дитина вміла правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо.

На фізичну готовність малюка до школи вказують зубки. Адже саме процес зміни молочних зубів свідчить про розвиток всього організму в цілому. Також батьки самостійно можуть оцінити фізичну зрілість дитини за допомогою так званого «філіппінського тесту». Запропонуйте малюкові дотягнутися правою рукою до мочки лівого вуха через голову. Якщо довжина рук не дозволяє це зробити, то фізіологічно малюк ще не готовий почати шкільне життя.

Обов'язково зверніть увагу на імунітет. Якщо дитина часто хворіє, то похід до школи краще трохи відкласти. А наступний рік провести, активно зміцнюючи імунітет. Адже, коли ви віддаєте до школи дитину, яка часто хворіє, ви ризикуєте ще більше послабити її організм новими навантаженнями. Тут потрібно щоб батьки давали дитині адекватні фізичні навантаження: спортивна секція або багато рухливих ігор.

Психологічна готовність - це якісна своєрідність інтелектуального розвитку дитини і деяких особливостей її особистості, без яких неможливо успішно навчатися в школі. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

• соціальний;
• емоційно-вольовий;
• інтелектуальний;
• мотиваційний.

Мотиваційна готовністьвиявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінити свою дошкільну, ігрову позицію.

Інтелектуальна готовністьпов'язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини. Даний вид готовності визначається рівнем розвитку основних психічних процесів дитини: мислення, уваги, пам’яті, сприйняття, уяви, а також мови.

Тут важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми.

Емоційно-вольова готовністьвизначається рівнем сформованості довільності основних психічних процесів та поведінки, самоорганізованістю, зосередженістю, умінням контролювати свої емоції. Якщо пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи - це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення.

Соціальна готовністьозначає адекватність дитини, її здатність жити і розвиватися в соціальному оточенні, мати відповідні навички комунікації, соціальну компетентність (вербальну активність, виконання вимог та дотримування правил поведінки, відстоювання власної позиції, прийняття рішень, орієнтація у просторі та часі).

Соціальна готовність до школи передбачає і належну сформованість у дитини вміння вибудовувати свої взаємини з педагогом та однолітками. Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в новий колективи, варто ще до школи допомогти їй з цим. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і розповісти про свої потреби. Батькам бажано простежити, чи має дитина досить досвіду спілкування з малознайомими людьми у різних ситуаціях.

Також до початку шкільного навчання добре вирішити питання сепарації (психологічного відокремлення від батьків).

Важливим критерієм готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних меж, обмежень. Головне – щоб ці межі не були дуже вузькими або дуже широкими і відповідали віку дитини. З дотриманням меж відбувається формування відповідальності за свої вчинки і слова. Дитина в цьому віці здатна в певних випадках оцінити себе, що вона робить добре, а що – ні. І це є теж критерієм готовності до школи.

Також, дитина може бути не готова до школи, якщо:

- має серйозні логопедичні проблеми, які не розв’язали раніше;

- будь-які хронічні захворювання, стреси (розлучення батьків, госпіталізації дитини, втрата близьких) у дошкільному віці - це також привід подумати про відтермінування шкільного навчання.

А чи готові батьки до зміни її соціального статусу? Трапляється, що ні, бо є страх. Страх, що дитина погано вчитиметься, її ображатимуть, або ж вона ображатиме інших, не витримає шкільного навантаження тощо.

Критеріями психологічної готовності батьків до школи можуть бути:

• готовність своєчасно розстатися з дитиною;
• відкритість до своїх почуттів та, за потреби, готовність звертатися по допомогу;
• готовність співпрацювати з вчителями, адміністрацією школи, іншими батьками на користь дитини й брати на себе відповідальність за всі наслідки цієї співпраці;
• готовність вирішувати труднощі, конфліктні ситуації не так, щоб “моє було зверху”, а через співпрацю, домовленість”;
• відчуття та віра в те, що дитина впорається з новою роллю, готовність підтримати її, коли їй страшно і важко.

Як полегшити дитині адаптацію до школи

• Розповісти про свій позитивний досвід школярства, показати перші шкільні фотографії.
• Не боятися називати емоції та хвилювання: свої і дитини.
• Сприяти формуванню довірливим стосункам з вчителем.

Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи - це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків.

Коментарi